На Полтавщині розбили пам’ятний знак булгарському ханові

Пам’ятний знак на місці поховання хана Кубрата, який створив державу Велика Булгарія, пошкодили у селі Мала Перещепина Новосанжарської громади.

Про те, що невідомі розбили пам' ятний знак, дізналися 5 квітня. Заяву в поліцію написав староста Малоперещепинського округу, передає Новинарня з посиланням на "Суспільне".

 

Відновлювати пам'ятне місце планують силами громади, каже староста округу Іван Пасько.

За даними поліції Полтавської області, невідомі особи здійснили підкоп бетонної основи комплексу, в результаті чого пам'ятна стела впала.

Вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 298 Кримінального кодексу України — "Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини".
Санкція — щонайбільше позбавлення волі на строк до двох років.

Пам'ятний знак встановили 2001 року під час проведення першого Собору болгар на місці поховання Хана Кубрата. Згодом спорудили більший пам' ятник. Кубрат – булгарський хан, що створив державу Велика Булгарія, яка розташовувалась у степовій зоні сучасної України VII століття. Народився приблизно 600 року, а помер 668.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.