Суспільне запускає проєкт «НАШІ 30» - спогади українців про перші роки Незалежності. ВІДЕО

Суспільний мовник 19 квітня запускає документальний мультимедійний проєкт «НАШІ 30» до річниці Незалежності України.

Проєкт – до якого увійде серіал "НАШІ 30" та подкаст "НАШІ 30. Жива історія" — спогади й рефлексії громадян про великі події напередодні проголошення Незалежності та початку 1990-х. – зосереджує увагу на темах боротьби за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини, повідомляє пресслужба мовника.

 

Як зазначається, прем'єра серіалу відбудеться 20 квітня на ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ о 21:00. Дев'ять документальних серій показуватимуть щотижня протягом квітня-травня, а також по одному епізоду напередодні Олімпійських ігор у липні та до Дня Незалежності у серпні.

Документальний серіал про дев'яності "НАШІ 30" розповідатиме про спільний досвід дорослішання та травми набуття самостійності — те, що зробило українців сильнішими на шляху до незалежності.

Йтиметься, зокрема, про перших екоактивістів з Нетішина та Запоріжжя, членів шахтарських страйкомів, які пішли маршем на Київ; кримських татар, котрі поверталися додому; воїнів-афганців, які зрозуміли для себе суперечливість Афганської війни; всіх тих, хто у "новій" Україні мусив змінювати роботу і ставати підприємцями-самоуками, одночасно ставлячи на ноги власні родини й країну.

Як повідомили у пресслужбі мовника, "НАШІ 30. Жива історія" — перший історичний подкаст Суспільного, який вийде згодом, про дев'яності для тридцятирічних ровесників незалежності, які знають тільки нову Україну і не пам'ятають, якою ця держава була раніше та чого вартувало відновлення незалежності їхнім батькам.

20 епізодів подкастів, озвучені відомими українцями, розповідають про історії шахтарів і "човникарок", афганців та кримських татар, екоактивістів та сектантів "Білого братства", про те, як українці виборювали перші спортивні "нагороди незалежності", вчилися відпочивати по-новому і жити в новій країні. Незабаром подкаст буде доступний на подкаст-платформах Суспільного, також проєкт транслюватиметься в ефірі UA: Українське радіо.

"Тридцять — вік, коли саме час поставити запитання, а що зробило нас такими, як ми є. На початку 1990-х було не до рефлексій. Незалежні українські медіа лише з'являлися. Архіви частково розгубилися або залишалися на носіях, які самі стали історією.

Сьогодні про ті часи ми знаходимо переважно продукти не української журналістики, кінематографічні кліше, або розповіді окремих політиків. Цей проєкт наповнює історію перших років незалежності голосами її справжніх свідків — самих українців, які змогли подолати перешкоди тоді, і тепер можуть розказати, як це було.

І ще наша команда присвячує його нашим батькам, бо тільки працюючи з архівними матеріалами, історіями, ставлячи запитання героям, ми усвідомили, з чим вони зіткнулися і як давали раду у віці, в якому нині є ми", — розповіла керівниця проєкту "НАШІ 30" Наталя Гуменюк.

"Проєкт "НАШІ 30" унікальний для Суспільного ще й тим, що в кожному епізоді розкриваються історії людей з різних регіонів. Події, що відбулися за 30 років незалежності, дуже по-різному вплинули на наші життя, та все ж ми прожили перше незалежне 30-річчя разом, і нам є що сказати одне одному. Особисто мене кожен випуск вчить дуже уважно слухати людей, які живуть з нами поруч", — коментує подію генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.

У межах проєкту також створено інтерактивний простір "Жива історія", де кожен може залишити власний спогад та дізнатися більше про маловідомі сторінки початку становлення української незалежності. У ньому зібрані історичні дані, документи та архівні відомості, а "Жива історія" — це відеоспогади самих українців, свідків подій епохи 90-х, які у форматі "усної історії" збирає й публікує команда документалістів та студентів.

Проєкт створено командою Лабораторії журналістики суспільного інтересу, незалежних соціологів, дослідників та журналістів за підтримки Посольства США в Україні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.