На Чорнобильській АЕС встановили пам'ятник ліквідатору Лелеченку

Біля центрального входу до адміністративно-побутового корпусу №1 Чорнобильської АЕС встановили скульптурну композицію, присвячену ліквідатору, Герою України Олександру Лелеченку та його колегам, які віддали свої життя чи здоров’я задля порятунку інших людей.

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба центру організаційно-технічного й інформаційного забезпечення заходів з управління зоною відчуження.

 

"Сучасні атланти-ліквідатори тримають над собою арку – під нею звичайна людина, що приклала праву руку до серця. В цьому образі можна впізнати заступника начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС Олександра Лелеченка. Справжнього Героя, який заздалегідь знав, що життя його обірветься, й продовжував виконувати свої обов'язки, рятуючи життя мільйонів інших", - ідеться в описі скульптурної композиції.

Зазначається, що її ескіз кілька років тому був розроблений об'єднанням майстрів мистецтв України, а в натурі її відтворили працівники Чорнобильської АЕС. Деталі вони друкували на 3D-принтері.

За словами заступника технічного директора з безпеки ДСП "ЧАЕС" Олександра Новікова, композиція уособлює всіх ліквідаторів та працівників станції, котрі віддали своє життя чи здоров'я задля порятунку інших. Урочисте відкриття пам'ятника відбудеться 26 квітня, в день 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.


Олександр Лелеченко був тим, хто 26 квітня 1986 року власноруч відкачав легкозаймисті речовини з сьомої та восьмої турбін, коли восьма зупинилася вночі під час вибуху. Він тричі ходив в електролізерну, яка знаходилась поруч із завалом, та була заповнена високоактивною водою, щоб відключити подачу водню до аварійних генераторів та подати напругу на живильні насоси. Зробив це вручну, оскільки всі системи вийшли із ладу. Тим самим він запобіг поширенню вогню на неушкоджені енергоблоки.

Лелеченка тричі забирали до прип'ятської медичної частини №126 та після отримання медичної допомоги він знову ішов на станцію. Олександр отримав дозу, не сумісну з життям – 2,5 тисячі рентгенів. Було йому 47 років.

Раніше повідомлялося, що в Москві є могила Лелеченка, проте насправді вона порожня. Тому що героя поховали в селі Степному на Полтавщині.

У 1986 році мужнього ліквідатора посмертно нагородили орденом Леніна, в 1996-му вже відзнакою Президента України – хрестом "За мужність", а в 2006-му він був удостоєний звання Героя України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.