Президент США визнав геноцид вірмен

Президент США Джо Байден визнав масові вбивства вірмен в Османській імперії геноцидом

Джо Байден першим із президентів США визнав різанину і депортацію вірмен в Османській імперії у 1915 році геноцидом. 

"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь", - сказав Байден, виступаючи в суботу 24 квітня, коли Вірменія та вірменська діаспора відзначають День пам'яті жертв геноциду.

"Американський народ шанує усіх вірмен, які загинули внаслідок геноциду, який почався 106 років тому", - наголосив президент США.

 
Вірменська діаспора біля пам'ятника жертвам геноциду вірмен в Монтебелло, Каліфорнія

МЗС Туреччини засудило визнання президентом США Джо Байденом геноциду вірмен 1915 року:

"Анкара ніколи не уникала оцінок своєї історії. Однак ані США, ані будь-яка інша країна не мають права повчати Туреччину з даного питання. Закликаємо президента США виправити допущену грубу помилку, не йти на поводу в кіл, які прагнуть використовувати історичні твердження для поглиблення ворожнечі, і замість цього підтримати практичні кроки щодо забезпечення миру в регіоні" - йдеться у повідомленні МЗС Туреччини.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян привітав такий крок президента США. В листі до нього він вказав, що для Вірменії це питання безпеки, особливо після подій, які відбулися в регіоні минулого року.

"Сьогодні влада США недвозначно підтвердили свою прихильність захисту прав людини і гуманітарних цінностей. Послання президента США — вагомий внесок в глобальне визнання геноциду вірмен і запобігання геноцидів", — заявили також у МЗС Вірменії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.