Боксер очолить Інститут нацпам'яті Польщі?

Колегія польського Інституту національної пам'яті запропонувала Сейму призначити головою ІПН боксера та історика Кароля Навроцького

Про це повідомляє RzeczPospolita.

Колегія ІПН завершила відбір кандидата на посаду Голови ІПН Польщі. Серед претендентів не було нікого з нинішнього керівного складу ІПН. Діючий Голова Ярослав Шарек та його заступник Кшиштоф Швагрик не подавали документів на конкурс.

Колегія ІПН запропонувала Сейму призначити керівником установи Кароля Навроцького - директора Музею Другої Світової війни. 

 

Кароль Навроцький - боксер-любитель та історик, а також, як він представився під час конкурсного прослуховування, фахівець з управління людськими ресурсами. У 2013 році захистив дисертацію в Інституті історії Гданьського університету. З січня 2009 року він був співробітником Інституту національної пам'яті, а в 2014-2017 роках - керівником філії державної освіти Інституту національної пам'яті в Гданську. З квітня 2017 року - директор Музею Другої світової війни в Гданську.

Автор та редактор семи книжок та кількох десятків статей зі сторії Польщі.

Голову ІПН призначає Сейм за згодою Сенату. Навроцького підтримує партія ПіС. Він може здобути більшість голосів у Сеймі. Однак, у Сенаті ця партія не має більшості. Відтак, призначення Навроцького може бути заблоковано.

Поки що діючого голову ІПН Ярослава Шарека може бути призначено в.о. на невизначений термін.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.