Боксер очолить Інститут нацпам'яті Польщі?

Колегія польського Інституту національної пам'яті запропонувала Сейму призначити головою ІПН боксера та історика Кароля Навроцького

Про це повідомляє RzeczPospolita.

Колегія ІПН завершила відбір кандидата на посаду Голови ІПН Польщі. Серед претендентів не було нікого з нинішнього керівного складу ІПН. Діючий Голова Ярослав Шарек та його заступник Кшиштоф Швагрик не подавали документів на конкурс.

Колегія ІПН запропонувала Сейму призначити керівником установи Кароля Навроцького - директора Музею Другої Світової війни. 

 

Кароль Навроцький - боксер-любитель та історик, а також, як він представився під час конкурсного прослуховування, фахівець з управління людськими ресурсами. У 2013 році захистив дисертацію в Інституті історії Гданьського університету. З січня 2009 року він був співробітником Інституту національної пам'яті, а в 2014-2017 роках - керівником філії державної освіти Інституту національної пам'яті в Гданську. З квітня 2017 року - директор Музею Другої світової війни в Гданську.

Автор та редактор семи книжок та кількох десятків статей зі сторії Польщі.

Голову ІПН призначає Сейм за згодою Сенату. Навроцького підтримує партія ПіС. Він може здобути більшість голосів у Сеймі. Однак, у Сенаті ця партія не має більшості. Відтак, призначення Навроцького може бути заблоковано.

Поки що діючого голову ІПН Ярослава Шарека може бути призначено в.о. на невизначений термін.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.