МКІП готує заходи до 150-річчя від дня народження Стефаника

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти організовують заходи, присвячені 150-річчю від дня народження українського письменника-новеліста Василя Стефаника

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника — українського письменника, який почав працювати на межі ХІХ та ХХ століть та здобув всесвітню славу майстра експресіоністичної новели. З цієї нагоди Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти підготували низку подій, які можна буде відвідати в онлайн форматі, а крім цього ще декілька спеціальних подій, які пройдуть просто неба у м. Києві", - йдеться у повідомленні.

В рамках святкування з 14 по 16 травня 2021 року відбудуться: тематичні дискусії з провідними літературознавцями про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника; виставка просто неба "СтефаникOnline" про життя Василя Стефаника, його творчість та історичний контекст зламу століть; перегляд фільму Леоніда Осики "Камінний хрест" (1968) та дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографу; театральний перформанс "Найліпше з мойого серця" на основі новел та листів Василя Стефаника.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.