МКІП готує заходи до 150-річчя від дня народження Стефаника

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти організовують заходи, присвячені 150-річчю від дня народження українського письменника-новеліста Василя Стефаника

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника — українського письменника, який почав працювати на межі ХІХ та ХХ століть та здобув всесвітню славу майстра експресіоністичної новели. З цієї нагоди Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти підготували низку подій, які можна буде відвідати в онлайн форматі, а крім цього ще декілька спеціальних подій, які пройдуть просто неба у м. Києві", - йдеться у повідомленні.

В рамках святкування з 14 по 16 травня 2021 року відбудуться: тематичні дискусії з провідними літературознавцями про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника; виставка просто неба "СтефаникOnline" про життя Василя Стефаника, його творчість та історичний контекст зламу століть; перегляд фільму Леоніда Осики "Камінний хрест" (1968) та дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографу; театральний перформанс "Найліпше з мойого серця" на основі новел та листів Василя Стефаника.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.