Передостанній на Полтавщині бюст Леніну демонтували і передали до музею тоталітарної доби

У селі Удовіченки Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували бюст Владіміру Ульянову (Лєніну) і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі

Про це повідомили регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар та   координатор проєкту "Декомунізація. Україна", голова громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков.

 

"Володимир Ленін (Ульянов) був ідеологом і одним із організаторів окупації молодої Української держави — Української Народної Республіки. Агресором проти нашої держави тоді виступила більшовицька Росія, яку він очолював.

Зараз справу Леніна продовжує Путін: Росія, як і сто років тому, провадить війну проти України. ...

Це був передостанній пам'ятик Леніну на Полтавщині, останній знаходиться так само в межах Зіньківської територіальної громади на території санаторію "Сосновий бір" в селі Власівка. Голова УІНП Антон Дробович надіслав листа головлікарю закладу Миколі Безпалому щодо необхідності демонтажу", — розповів Олег Пустовгар.

 

Він висловив вдячність за належне виконання закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" очільнику Зіньківської громади Сергію Максименку та директору Путивльського державного історико-культурного заповідника Сергію Тупику, який подбав про виділення коштів на транспорт і пальне.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.