Дев'яте травня: поліція відкрила 13 кримінальних справ

В Україні відбувся 721 захід з нагоди відзначення 76-ї річниці перемоги над нацизмом, у яких взяли участь понад 54 тисячі осіб

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Національної поліції.

Зазначається, що загалом до поліції надійшло 61 повідомлення про можливі порушення, більшість з яких стосувалися використання забороненої символіки.

"У результаті перевірок за фактами учинених правопорушень складено 22 адміністративні протоколи "- йдеться у повідомленні.

 

Також до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 13 кримінальних правопорушень. 

Зокрема, у Києві поліцейські склали адмінпротокол на 16-річного юнака, який використав нацистське вітання під час заходів.

У селі Роздол Михайлівської територіальної громади на Запоріжжі на території двох домоволодінь місцевих мешканців 1971 та 1942 року народження, виявлені прапори червоного кольору з зображенням п'тикутної зірки, серпа та молота.

У Запоріжжі на Алеї Бойової Слави виявили жінку 1954 року народження, яка в руках тримала фотографію з комуністичною символікою. Працівники поліції діалогу тривалий час пояснювали порушниці, що дане зображення є забороненим згідно з Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але жінка категорично відмовлялась залишити заборонене зображення. Його вилучили співробітники поліції. Відкрито кримінальне провадження.

Крім того, складені адміністративні протоколи відносно мешканця Запоріжжя, 1949 року народження та жителя Мелітополя, 1962 року народження, у яких вилучили георгіївські стрічки.

Правоохоронці у Дніпрі склали один адміністративний протокол щодо публічного використання георгіївської стрічки. Крім цього, в учасників заходів виявлено та вилучено ємності із рідиною, схожу на "зеленку", ножі, перцеві балончики.

У Очакові, що на Миколаївщині, під час урочистої ходи з покладанням квітів біля пам'ятника невідомому солдату в одного з учасників був виявлений червоний прапор із зображенням забороненої законом символіки. Вимогу поліцейських прибрати прапор громадянин проігнорував, через що між присутніми учасниками ходи та поліцейськими виникла сутичка. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.