Дев'яте травня: поліція відкрила 13 кримінальних справ

В Україні відбувся 721 захід з нагоди відзначення 76-ї річниці перемоги над нацизмом, у яких взяли участь понад 54 тисячі осіб

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Національної поліції.

Зазначається, що загалом до поліції надійшло 61 повідомлення про можливі порушення, більшість з яких стосувалися використання забороненої символіки.

"У результаті перевірок за фактами учинених правопорушень складено 22 адміністративні протоколи "- йдеться у повідомленні.

 

Також до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 13 кримінальних правопорушень. 

Зокрема, у Києві поліцейські склали адмінпротокол на 16-річного юнака, який використав нацистське вітання під час заходів.

У селі Роздол Михайлівської територіальної громади на Запоріжжі на території двох домоволодінь місцевих мешканців 1971 та 1942 року народження, виявлені прапори червоного кольору з зображенням п'тикутної зірки, серпа та молота.

У Запоріжжі на Алеї Бойової Слави виявили жінку 1954 року народження, яка в руках тримала фотографію з комуністичною символікою. Працівники поліції діалогу тривалий час пояснювали порушниці, що дане зображення є забороненим згідно з Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", але жінка категорично відмовлялась залишити заборонене зображення. Його вилучили співробітники поліції. Відкрито кримінальне провадження.

Крім того, складені адміністративні протоколи відносно мешканця Запоріжжя, 1949 року народження та жителя Мелітополя, 1962 року народження, у яких вилучили георгіївські стрічки.

Правоохоронці у Дніпрі склали один адміністративний протокол щодо публічного використання георгіївської стрічки. Крім цього, в учасників заходів виявлено та вилучено ємності із рідиною, схожу на "зеленку", ножі, перцеві балончики.

У Очакові, що на Миколаївщині, під час урочистої ходи з покладанням квітів біля пам'ятника невідомому солдату в одного з учасників був виявлений червоний прапор із зображенням забороненої законом символіки. Вимогу поліцейських прибрати прапор громадянин проігнорував, через що між присутніми учасниками ходи та поліцейськими виникла сутичка. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.