Особливість і чарівність Дня перемоги у радянські часи

9 травня Путін вкрав у одиниць живих ветеранів і історії… Перетворив його з дня, який об‘єднував у день, який ділить, з дня пам‘яті - у день політичної пропаганди

 

Головна особливість і чарівність Дня перемоги у радянські часи для багатьох полягала у його деідеологізованості. На перше травня була демонстрація, на сьоме листопада демонстрація і парад, де брязкали зброєю.

На День перемоги не було нічого!!! Учасники війни зустрічалися між собою, згадували, випивали 100 грам… Серед них були сталіністи і жертви репресій, які Сталіна ненавиділи. Це був дійсно День пам'яті і примирення. І перемоги. Перемоги над фашизмом.

Про злочини комунізму говорити тоді було заборонено. Власне те саме відбувалося у всій Європі 8 травня. Тепер і у нас 8 травня. А 9 травня Путін вкрав у одиниць живих ветеранів і історії…

Перетворив його з дня, який об'єднував у день, який ділить, з дня пам'яті у день політичної пропаганди. І тепер різні його адепти і прислуговавачі пишуть : 9 травня - свято радості переможців, а 8 - сліз переможених.

Це брехня. Бо навіть у хрестоматійній радянській пісні співали: "праздник со слезами на глазах". А у цих сучасних "побєдоносцев" ніяких сліз!!! Одне "ги-га-га, красный флаг, мы круче всех"!

Російський диктатор і його свідомі чи несвідомі прислужники в Україні своїми спекуляціями дозволили те, що навіть в СРСР нікому в голову не приходило!

Танцювати на пам'яті про загиблих у Другій світовій. Шкода, що є частина людей, яка настільки зазомбована цією путінською і пропутінською пропагандою, що навіть не помічає маніпуляцій.

Ігор Пошивайло: Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: полярне вбрання

Недоліки нашого одягу – річ суто технічна, і обговорюємо ми її надто часто, щоб зараз детально розписувати; але за результатами цього нового дослідження наших арктичних попередників можу з задоволенням зазначити, що стає дедалі очевиднішим, що наше вбрання – найкраще з усіх, що будь-коли створювали для такої мети. Єдиний виняток – можливо, для весняних мандрів краще годилися б шкури, але ця альтернатива нам не доступна. Попри це, ми постійно вносимо дрібні вдосконалення

Олександр Алфьоров: З Днем народження, гривне!

25 років тому – 2 вересня 1996 р. до обігу, на зміну гіперінфльованим купонам, прийшла гривня. Але історія наших грошей почалась задовго до того! Слово «гривня» - похідне від слова «гривна», яке походить від слово "грива"/"шия" і позначало срібний обруч, який носили на шиї і який мав свою вагу.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: «Жулік» знайшовся

Повертаючись, вони побачили собаку, який ішов по крижині з півночі. Тварина помчала до них, вистрибуючи на радощах. Тоді вони збагнули, що це наш давно загублений Жулік. На гриві в нього запеклась кров, а від нього самого сильно відгонило тюленячим жиром: шлунок набитий, але, судячи з гострого хребта, цей стан для нього радше незвичний; у денному світлі він видається здоровим та сильним і він явно дуже радий повернутися додому.