АНОНС: лекція "Зберегти життя і громаду: волинські чехи в роки Другої Світової"

На Волині впродовж віків по сусідству проживали представники різних етнічних груп: українці, поляки, євреї, німці… і також чехи. Історія та історії чехів Волині губляться на тлі історій українських, єврейських, польських. Й напозір питань тут більше, аніж відповідей

 
  • Хто вони - волинські чехи - і як опинилися на цих теренах?
  • Чому волинські реемігранти називають добу між двома війнами "роками prosperity"?
  • Як торкнулася громади чехів асиміляційна політика урядів Польщі?
  • Як початок Другої світової війни вплинув на чеську екзистенцію на Волині?
  • А чи волинські чехи брали участь у Русі опору?
  • Як вижити чеху в жорсткому протистоянні окупаційного періоду і "чия правда"?
  • Чому органи безпеки Чехословаччини (StB) вважали волинських чехів небезпечними?

Спробуємо освітити хоча б деякі сліпі плями із чеської історії Волині разом із докторкою історичних наук Світланою Шульгою.

Світлана Шульга вже понад два десятиліття досліджує долі волинських чехів, вписуючи родинні історії у складні (гео)політичні та етносоціокультурні трансформації другої половини ХІХ – середини ХХ ст.

Лекція відбудеться наживо, 13 травня о 17:00.

Місце проведення – місто Рівне, готель "Оптіма", вул. Словацького, 9.

Усіх охочих організатори просять реєструватися.

Лекція проводиться в рамках реалізації проєкту "Стежками пам'яті". Проєкт покликаний виховати критичний підхід до подій Другої світової війни на Волині шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону.

Проєкт "Стежками пам'яті" реалізується ГО "Мнемоніка" в партнерстві з ГО "Інша Освіта" та інститутом "Centropa" за дружньої фінансової підтримки фонду EVZ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.