Винесено вирок за осквернення пам’ятника Бандері

Галицький районний у місті Львові суд виніс вирок одному зі студентів, що облив червоною фарбою пам’ятник Степанові Бандері на початку року

Як повідомляє ZAXID.NET, юнаку призначили чотири роки ув'язнення, однак звільнили від покарання з іспитовим терміном.

 

5 лютого 2021 року двоє юнаків облили червоною фарбою пам'ятник Степанові Бандері у Львові. 11 лютого поліцейські затримали вандалів – студентів віком 19 та 24 роки з Хмельницької області, які навчаються у Львові.

У процесі слідства з'ясувалось, що студентам заплатили по 1000 грн за те, щоб вони облили пам'ятник фарбою. Поліція уже знайшла замовника злочину і проти нього ведеться окреме розслідування. Відомо, що він замовив осквернення пам'ятника Бандері через власну ідеологічну неприязнь. Майнову шкоду від дій вандалів оцінили у 7100 грн.

29 квітня Галицький районний суд розглянув справу щодо одного з двох студентів Володимира Тищук. Хлопець визнав свою провину і підписав угоду з прокурором про визнання винуватості. Згідно з цією угодою, Володимиру Тищуку призначили чотири роки позбавлення волі, але звільнили його від цього покарання з іспитовим терміном два роки. Це означає, що студент перебуватиме на волі, однак упродовж двох років має періодично з'являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.