У центрі Львова археологи відкопали залишки середньовічного муру

Знахідку на площі Коліївщини вважають однією із найстаріших оборонних споруд міста

У Львові під час розкопок на площі Коліївщини археологи виявили фрагмент оборонного муру, який збудовали ще у XIV столітті.

Про це повідомляє Tvoemisto.tv.

 

Наразі середньовічну стіну розкрили    ще не повністю, але вже дослідили, що її товщина приблизно два метри.

"Це є залишки Високого муру, оборонної стіни середньовічного Львова, яку було побудовано у XIV століття. Це була перша лінія оборони міста. Загалом Львів мав три лінії оборони, які поступово будували. Тож найстарішою оборонною спорудою власне є Високий мур", – розповів керівник археологічних робіт Микола Шницар.

За словами длслідника, цей мур вже досліджують не вперше –  він замикає кільцем давнє передмістя та проходить через низку сучасних вулиць.

"Ми його досліджували і локалізували вже по вулиці Лесі Українки (ще у 2012 році). Зараз там є відзнакування цього місця бруківкою. Щоправда воно так зроблено, що люди які там не працювали, не зрозуміють цього. Розташування стіни протрасоване від вулиці Підвальної до Театральної", – розповідає Микола Шницар.

Фрагменти оборонної стіни з інших сторін археологи досліджували ще раніше. Наприклад, на вулиці Підвальній Високий мур вперше досліджували ще у 1977 році.

"Коли був капітальний ремонт вулиці Підвальної у 2009 році, ми теж частково відкривали оборонну стіну вдруге. І на площі Підкови біля костелу Єзуїтів на початку 80-х років працювали археологи. Тож він вже локалізований з чотирьох сторін", – говорить Микола Шницар.

За його словами, залишки оборонної стіні на площі Коліївщини планують позначити у мощенні вулиці іншим кольором чи формою бруківки.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.