У центрі Львова археологи відкопали залишки середньовічного муру

Знахідку на площі Коліївщини вважають однією із найстаріших оборонних споруд міста

У Львові під час розкопок на площі Коліївщини археологи виявили фрагмент оборонного муру, який збудовали ще у XIV столітті.

Про це повідомляє Tvoemisto.tv.

 

Наразі середньовічну стіну розкрили    ще не повністю, але вже дослідили, що її товщина приблизно два метри.

"Це є залишки Високого муру, оборонної стіни середньовічного Львова, яку було побудовано у XIV століття. Це була перша лінія оборони міста. Загалом Львів мав три лінії оборони, які поступово будували. Тож найстарішою оборонною спорудою власне є Високий мур", – розповів керівник археологічних робіт Микола Шницар.

За словами длслідника, цей мур вже досліджують не вперше –  він замикає кільцем давнє передмістя та проходить через низку сучасних вулиць.

"Ми його досліджували і локалізували вже по вулиці Лесі Українки (ще у 2012 році). Зараз там є відзнакування цього місця бруківкою. Щоправда воно так зроблено, що люди які там не працювали, не зрозуміють цього. Розташування стіни протрасоване від вулиці Підвальної до Театральної", – розповідає Микола Шницар.

Фрагменти оборонної стіни з інших сторін археологи досліджували ще раніше. Наприклад, на вулиці Підвальній Високий мур вперше досліджували ще у 1977 році.

"Коли був капітальний ремонт вулиці Підвальної у 2009 році, ми теж частково відкривали оборонну стіну вдруге. І на площі Підкови біля костелу Єзуїтів на початку 80-х років працювали археологи. Тож він вже локалізований з чотирьох сторін", – говорить Микола Шницар.

За його словами, залишки оборонної стіні на площі Коліївщини планують позначити у мощенні вулиці іншим кольором чи формою бруківки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.