У Миколаєві знайшли вбитим історика Володимира Щукіна

У Миколаєві знайшли мертвим з ознаками насильницької смерті відомого науковця, кандидата історичних наук, краєзнавця Володимира Щукіна

Про це у фейсбуці на сторінці "Миколаївські освітяни" повідомив у п'ятницю, 14 травня, Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь. 

 

"Не хочеться вірити в те, що невідомими зловмисниками перервано життєвий шлях талановитого педагога, блискучого історика, обдарованого дослідника Володимира Щукіна", – написав Кремінь.

Він висловив співчуття з приводу цієї втрати.

Як повідомив "Укрінформу" Кремінь, Щукін був викладачем у Національному університеті імені Сухомлинського, завідував кафедрою в Миколаївському інституті права Одеської національної юридичної академії, був автором цілої низки книг та наукових праць.

За інформацією пресслужби Національної поліції в Миколаївській області, 14 травня близько 07:00 на 102 зателефонував житель будинку по пр. Центральному та повідомив, що двері квартири його сусіда відчинені, а сам він лежить на підлозі.

На місце події оперативно прибула слідчо-оперативна група відділення поліції № 1, керівництво ГУНП та Миколаївського районного управління поліції. Експерт, оглянувши тіло 67-річного чоловіка, виявив тілесні ушкодження голови та ножові поранення.

Наразі за вказаним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ "Умисне вбивство" та проводять розслідування.
Оперативні співробітники вживають заходів задля встановлення обставин смерті потерпілого та затримання причетних до злочину осіб.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.