У Миколаєві знайшли вбитим історика Володимира Щукіна

У Миколаєві знайшли мертвим з ознаками насильницької смерті відомого науковця, кандидата історичних наук, краєзнавця Володимира Щукіна

Про це у фейсбуці на сторінці "Миколаївські освітяни" повідомив у п'ятницю, 14 травня, Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь. 

 

"Не хочеться вірити в те, що невідомими зловмисниками перервано життєвий шлях талановитого педагога, блискучого історика, обдарованого дослідника Володимира Щукіна", – написав Кремінь.

Він висловив співчуття з приводу цієї втрати.

Як повідомив "Укрінформу" Кремінь, Щукін був викладачем у Національному університеті імені Сухомлинського, завідував кафедрою в Миколаївському інституті права Одеської національної юридичної академії, був автором цілої низки книг та наукових праць.

За інформацією пресслужби Національної поліції в Миколаївській області, 14 травня близько 07:00 на 102 зателефонував житель будинку по пр. Центральному та повідомив, що двері квартири його сусіда відчинені, а сам він лежить на підлозі.

На місце події оперативно прибула слідчо-оперативна група відділення поліції № 1, керівництво ГУНП та Миколаївського районного управління поліції. Експерт, оглянувши тіло 67-річного чоловіка, виявив тілесні ушкодження голови та ножові поранення.

Наразі за вказаним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ "Умисне вбивство" та проводять розслідування.
Оперативні співробітники вживають заходів задля встановлення обставин смерті потерпілого та затримання причетних до злочину осіб.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.