У Миколаєві знайшли вбитим історика Володимира Щукіна

У Миколаєві знайшли мертвим з ознаками насильницької смерті відомого науковця, кандидата історичних наук, краєзнавця Володимира Щукіна

Про це у фейсбуці на сторінці "Миколаївські освітяни" повідомив у п'ятницю, 14 травня, Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь. 

 

"Не хочеться вірити в те, що невідомими зловмисниками перервано життєвий шлях талановитого педагога, блискучого історика, обдарованого дослідника Володимира Щукіна", – написав Кремінь.

Він висловив співчуття з приводу цієї втрати.

Як повідомив "Укрінформу" Кремінь, Щукін був викладачем у Національному університеті імені Сухомлинського, завідував кафедрою в Миколаївському інституті права Одеської національної юридичної академії, був автором цілої низки книг та наукових праць.

За інформацією пресслужби Національної поліції в Миколаївській області, 14 травня близько 07:00 на 102 зателефонував житель будинку по пр. Центральному та повідомив, що двері квартири його сусіда відчинені, а сам він лежить на підлозі.

На місце події оперативно прибула слідчо-оперативна група відділення поліції № 1, керівництво ГУНП та Миколаївського районного управління поліції. Експерт, оглянувши тіло 67-річного чоловіка, виявив тілесні ушкодження голови та ножові поранення.

Наразі за вказаним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ "Умисне вбивство" та проводять розслідування.
Оперативні співробітники вживають заходів задля встановлення обставин смерті потерпілого та затримання причетних до злочину осіб.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.