АНОНС: Зустріч за чашечкою з Олександром Зінченком: культура і політика пам'яті

Культура і політика пам’яті в Україні. Що змінилось за останні роки, куди ми рухаємось у питанні згадування про своє минуле, і які міфи все ще залишаються в громадській свідомості?

Травень багатий на пам'ятні дати, пов'язані з буремною ходою української історії. 8 і 9 травня ми святкували День пам'яті і примирення та День перемоги над нацизмом, 16 травня – відзначали День пам'яті жертв політичних репресій, а 18 травня – вшановуємо пам'ять про жертв депортації кримських татар у 1944 році.

Тому цієї середи Фонд Конрада Аденауера разом з інтерв'юером Філіпом Диканем поговорять про культуру і політику пам'яті в Україні із гостем, відомим українським істориком, публіцистом і телеведучим Олександром Зінченком.

 


Час: 19 травня, середа, о 10.00

Місце: Фейсбук-сторінка Фонду Конрада Аденауера

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.