На Львівщині планують звести слов'янську хижу за автентичними технологіями

Організатори стверджують, що такий археологічний експеримент не має аналогів не лише в Україні, а й за кордоном, і закликають підтримати проєкт фінансово.

В історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ", що на Львівщині, запускають проєкт "Пліснеська хижа – 2021". Організатори планують збудувати заглиблене слов'янське житло Х століття за автентичними стародавніми методами та на кілька тижнів відтворити реальний побут тогочасної слов'янської родини.

Про це Локальній історії повідомив археолог, директор Комунального закладу Львівської обласної ради "Адміністрація Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп.

 
фото: Володимир Шелеп

Організатори наголосили, що збираються провести унікальний археологічний експеримент та на практиці дослідити усі етапи будівництва давнього слов'янського житла, опираючись на різноманітні наукові джерела етнографії і палеоархітектури.

"Ми фіксуємо й студіюємо усе: від заготівлі очерету на покрівлю, до формування останньої, від заготівлі, корування та обробки деревини, до конструювання каркасу, від складання печі-кам'янки до розпалювання в ній вогню", – повідомили в заповіднику.

Археологічний експеримент проводитимуть на території, яку вже досліджували раніше. Там знайшли фрагмент слов'янського житла, тож учасники експерименту зможуть не лише відновлювити стародавнє житло, але й паралельно поруч розкопувати справжнє помешкання Х століття.

"Родзинкою цього проекту є й те, що відбудовується не просто якесь житло, яке розкопали десь на якійсь пам'ятці археології. Мова йде саме про пліснеське житло, добре досліджене ще три десятиліття тому", – розповіли історики.

Організатори планують, внести збудоване житло "в канву екскурсійного маршруту по пам'ятці", зробивши його "однією з головних атракцій". Та "вишенькою на торті" стане можливість повністю заглибитись у давній світ слов'янського Пліснеська.

"Ми хочемо в реальних умовах відтворити, як проживала сім'я на Пліснеську у Х столітті. Де вони жили? Що їли? Чим займалися? Що вирощували? Це буде тиждень-два проживання та емоцій професійних реконструкторів – наших партнерів з ГО "Чорна Галич", – розповів Володимир Шелеп.

Також організатори зазначають, що окрім житла, матимуть і "невелику тогочасну "інфраструктуру". Однак деталі наразі тримають у секреті.


Організатори проєкту-експерименту "Пліснеська хижа – 2021" закликають допомогти фінансово. Номер картки: 4149 4991 1429 4513, одержувач Марія Іванців (заступник Голови ГО "Військово-історична дружина "Чорна Галич")

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.