АНОНС: лекція «Меморіальні пам’ятки родини Розумовських в колекції НМІУ-МІКУ»

У національному історичному музеї України розповідатимуть про пам'ятки родини Розумовських

Історію кожного народу творять найкращі його представники. Про їхній внесок у державне піднесення свідчать збережені пам'ятки.
Окрему групу цих реліквій становлять особисті речі видатних історичних постатей, які є надбанням колекції НМІУ-МІКУ.

 

На загальному історичному тлі вони не тільки розкривають реалії історичного буття, а й виокремлюють суспільних провідників, надаючи їхнім образам об'ємності.
Українська еліта, формуючись сама, формувала суспільство та державу.

Поважне місце серед представників української еліти XVIII ст. належить родині Розумовських, а саме Кирилу Розумовському (1750–1764) – останньому володарю гетьманської булави на Лівобережній Україні.

Лектор Оксана Терещук – наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України, філіалу Національного музею історії України.

Початок лекції у п'ятницю, 28 травня о 16:00.

Адреса: вул. Володимирська, 2.

Вхід до музею на лекцію – 140 грн (пільговий – 100 грн).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.