Спецпроект

Музейний аудіогід про Голодомор 33 мовами встановив рекорд України

Музей Голодомору встановив рекорд України, презентувавши аудіогід 33 мовами світу.

Про це повідомляє пресслужба закладу.

 

Як зазначається, у липні 2019 року Національний музей Голодомору-геноциду розпочав Міжнародний проєкт "Аудіогід для кожного". У межах проєкту було передбачено переклад тексту оглядової екскурсії 33 мовами світу для розміщення інформації на аудіогідах.

"Нині у Музеї доступна аудіоекскурсія 33 мовами – це чи не найбільша варіація мов з-поміж усіх музеїв світу. Протягом 1,5 року музейники разом із волонтерами, громадськими організаціями та посольствами займалися створенням, перекладом та начитуванням оглядової аудіоекскурсії та підписів до експонатів.

Масштаби проєкту вражають: над аудіогідами працювали 20 організацій та 135 людей. За 1,5 року роботи було записано 170 годин аудіо", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що аудіоекскурсія представлена такими мовами: англійська, хорватська, російська, французька, латиська, норвезька, італійська, польська, чеська, арабська, турецька, японська, іспанська, португальська, румунська, шведська, литовська, іврит, китайська (путунхуа), суахілі, гінді, вірменська, болгарська, білоруська, грецька, казахська, перська, в'єтнамська, угорська, корейська, українська, азербайджанська, кримськотатарська.


Також повідомляється, що нагородження відбудеться 2 червня о 12:00 у Залі пам'яті Музею (вул. Лаврська, 3).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.