У Центральному державному історичному архіві України, м.Київ новий директор

Вчора Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив колективу нового директора Центрального державного історичного архіву України, м.Київ Олега Бабенка.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

У своїй промові Анатолій Хромов наголосив на пріоритетних напрямках розвитку архівної справи та нагадав, що архіви мають бути людиноцентричними, а також закликав колектив до плідної роботи.

Олег Бабенко, подякував Керівництву за довіру, поділився з присутніми своїм досвідом роботи та поінформував, що одним з головних завдань у своїй роботі вбачає розбудувати модерне інформаційне суспільство.

Олега Бабенка призначено за результатами конкурсу на посаду директора Центрального державного історичного архіву України м.Київ наказом Укрдержархіву №154-ос від 2 червня 2021 року.


Довідково. Олег Бабенко має три вищі освіти: у 1993 році закінчив філологічний факультет Центральноукраїнського державного педагогічного інституту імені В. К. Винниченка за напрямом "Українська мова і література", у 2005 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за напрямом "Державне управління" та у 2017 році закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет за напрямом "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа".

До призначення на цю посаду працював заступником директора Центрального державного архіву зарубіжної україніки. А до того, був директором Державного архіву Кіровоградської області, радником голови Кіровоградської облдержадміністрації та заступником начальника управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.