Верховний суд визнав незаконним звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського музею

Верховний суд визнав незаконним рішення Одеської обласної ради від 2019 року про звільнення Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

Про це йдеться у відповідному рішенні суду від 19 травня та повідомив сам художник у Facebook.

 

Суд задовольнив касаційну скаргу Ройтбурда і залишив чинним рішення Приморського районного суду Одеси, який визнав, що художника звільнили з посади директора музею незаконно. Суд також вирішив стягнути з Одеської облради на користь Ройтбурда сплачений ним судовий збір.

Постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.


Нагадуємо, що Олександра Ройтбурда призначили директором Одеського художнього музею в лютому 2018 року. Його одразу ж звинуватили в тому, що він порнограф, малює картини фекаліями і ненавидить Одесу. Депутати обласної ради відмовлялися затверджувати Ройтбурда на посаді, і тільки після втручання глави ОДА він зайняв директорський кабінет.

4 вересня 2019 року Одеська обласна рада звільнила художника з посади директора музею. А уже 7 вересня в Одесі городяни пікетували будівлю облдержадміністрації з вимогою повернути Ройтбурда на посаду. Міністерство культури теж вважало, що Ройтбурда звільнили безпідставно

10 лютого 2020 року Приморський районний суд Одеси скасував рішення облради про звільнення художника, і Ройтбурд залишився директором музею. Але згодом апеляційний суд скасував це рішення.

18 грудня 2020 року Одеська облрада все-таки поновила Ройтбурда на посаді керівника музею.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.