Верховний суд визнав незаконним звільнення Ройтбурда з посади директора Одеського музею

Верховний суд визнав незаконним рішення Одеської обласної ради від 2019 року про звільнення Олександра Ройтбурда з посади директора Одеського художнього музею.

Про це йдеться у відповідному рішенні суду від 19 травня та повідомив сам художник у Facebook.

 

Суд задовольнив касаційну скаргу Ройтбурда і залишив чинним рішення Приморського районного суду Одеси, який визнав, що художника звільнили з посади директора музею незаконно. Суд також вирішив стягнути з Одеської облради на користь Ройтбурда сплачений ним судовий збір.

Постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.


Нагадуємо, що Олександра Ройтбурда призначили директором Одеського художнього музею в лютому 2018 року. Його одразу ж звинуватили в тому, що він порнограф, малює картини фекаліями і ненавидить Одесу. Депутати обласної ради відмовлялися затверджувати Ройтбурда на посаді, і тільки після втручання глави ОДА він зайняв директорський кабінет.

4 вересня 2019 року Одеська обласна рада звільнила художника з посади директора музею. А уже 7 вересня в Одесі городяни пікетували будівлю облдержадміністрації з вимогою повернути Ройтбурда на посаду. Міністерство культури теж вважало, що Ройтбурда звільнили безпідставно

10 лютого 2020 року Приморський районний суд Одеси скасував рішення облради про звільнення художника, і Ройтбурд залишився директором музею. Але згодом апеляційний суд скасував це рішення.

18 грудня 2020 року Одеська облрада все-таки поновила Ройтбурда на посаді керівника музею.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.