Локація Музею Майдану здобула нагороду "Ukrainian Urban Awards"

Названо найкращі архітектурні проєкти України, здійснені за рік, що минув. Серед них – одна з локацій Національного музею Революції Гідності

4 червня урочисто нагороджено переможців конкурсу "Ukrainian Urban Awards 2021" у 10 номінаціях.

 

У категорії "Архітектура культурно-соціальних об'єктів та об'єктів транспорту" третю премію отримав виставково-освітній простір М³: Майдан. Меморіал. Музей, у народні названий "Кубом".

Від листопада 2019 до квітня 2021 року "Куб" стояв на алеї Героїв Небесної Сотні, де має бути збудовано Музей Революції Гідності. Тимчасова споруда стала способом продуктивно використати територію, допоки на ній обмежено можливість капітального будівництва. Металеве риштування, з якого виконано конструкцію, символізувало готовність закладу розпочинати будівельні роботи.

"Оскільки проєкти Музею та Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які було обрано на архітектурному конкурсі, – це складні та тривалі процеси, для керівництва Музею стало вкрай важливим репрезентувати себе у публічному просторі. Зробити це на місці будівництва – найкраща ідея. Шість тижнів на концепцію, проєкт та втілення задуму – це ще той виклик. Погоджуючись, ми нагадали собі, що саме для таких проєктів ми створили "Urban Curators", – пояснюють архітектори.

Бачення творців павільйону докладно висвітлено на сайті команди "Urban Curators".

Цьогоріч за проєкти на українському конкурсі урбаністики голосували Рене Санджерс та Юліан Чаплинський, а головою журі став архітектор зі світовим ім'ям Хірокі Мацуура. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.