Локація Музею Майдану здобула нагороду "Ukrainian Urban Awards"

Названо найкращі архітектурні проєкти України, здійснені за рік, що минув. Серед них – одна з локацій Національного музею Революції Гідності

4 червня урочисто нагороджено переможців конкурсу "Ukrainian Urban Awards 2021" у 10 номінаціях.

 

У категорії "Архітектура культурно-соціальних об'єктів та об'єктів транспорту" третю премію отримав виставково-освітній простір М³: Майдан. Меморіал. Музей, у народні названий "Кубом".

Від листопада 2019 до квітня 2021 року "Куб" стояв на алеї Героїв Небесної Сотні, де має бути збудовано Музей Революції Гідності. Тимчасова споруда стала способом продуктивно використати територію, допоки на ній обмежено можливість капітального будівництва. Металеве риштування, з якого виконано конструкцію, символізувало готовність закладу розпочинати будівельні роботи.

"Оскільки проєкти Музею та Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які було обрано на архітектурному конкурсі, – це складні та тривалі процеси, для керівництва Музею стало вкрай важливим репрезентувати себе у публічному просторі. Зробити це на місці будівництва – найкраща ідея. Шість тижнів на концепцію, проєкт та втілення задуму – це ще той виклик. Погоджуючись, ми нагадали собі, що саме для таких проєктів ми створили "Urban Curators", – пояснюють архітектори.

Бачення творців павільйону докладно висвітлено на сайті команди "Urban Curators".

Цьогоріч за проєкти на українському конкурсі урбаністики голосували Рене Санджерс та Юліан Чаплинський, а головою журі став архітектор зі світовим ім'ям Хірокі Мацуура. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.