На Львівщині почали створення 3D-моделей 16 палаців і церков

Проект «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» допоможе популяризувати ці об'єкти і згодом реставрувати

Як повідомляє Zahid.net, на Львівщині стартував проект "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження". У його межах відсканують 16 замків, церков та палаців області. Почали зі Старого Села, де стоїть занедбаний замок XVI ст. Окрім нього відсканують палаци у Свіржі, Поморянах, Тартакові, Сколе, Ратушу у Добромилі, церкви у Щирці, Дрогобичі та Годовиці.

 

Палац XVI ст. у Старому Селі почали сканувати. За допомогою дронів волонтери та фахівці компанії Skeiron роблять тисячі фотографій, інші дані отримають із лазерного сканера. На основі цих даних створять детальну 3D-модель Старосільського замку. Окрім нього, у межах проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" відсканують ще 15 пам'яток Львівщини. Потім ці віртуальні моделі будуть доступні кожному у листівках та в інтернеті.

"У межах цього проекту ми створюємо тривимірні сувенірні поштівки з пам'ятками Львівщини. В нас вже є Львів, Київ, Харків, Одеса, Чортків, але Львівщина, певно ,буде найкраща, бо тут будуть зображені пам'ятки, які дійсно потребують великої уваги. Насправді ми це робимо для того, щоб показати можливість цифрування і що це можна використовувати для збереження", – розповів співзасновник компанії Skeiron Юрій Преподобний.

"Це все зайде в інтернет ресурс, на базі того можна буде формувати 3D-тури. Це буде дуже крута комунікативна платформа та інформаційний ресурс, який ми зможемо використовувати для популяризації нашої культурної спадщини і також використати в проектах реставрації", – додала директорка департаменту архітектури Львівської ОДА Олена Василько.

Ці ж 3D-моделі допоможуть реставраторам зафіксувати нинішній стан об'єктів і відслідкувати руйнування, а ще детально спланувати майбутнє відновлення.

"Ця цифрова модель дозволяє побачити пам'ятку в цілому, побачити такі деталі, які не доступні звичайному спостерігачу знизу. І тільки після того, як ми будемо мати сформовані такі інформаційні матеріали, архітектори і реставратори зможуть запропонувати програму збереження цього об'єкта", – пояснив начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини ЛОДА Василь Петрик.

Проект має ще одну складову. Фахівці обласної адміністрації, Інституту стратегії культури та ініціатори проекту проводять дослідження: збирають ідеї, як оживити ці замки і церкви.

"Ми хотіли базово розпрацювати пам'ятку, щоб не просто реставрація відбулася чи консервація об'єкта. Найважливіше: що з нею буде далі. Тому що часом об'єкти після реставрації, якщо воно далі не має життя, то за 10-15 років об'єкт перестає існувати навіть після реставрації. Тому що нема кому за нею банально доглядати. Тому для нас важливо було якраз дізнатися: як ці об'єкти сприймають у громаді", – розповіла координаторка проекту Наталія Войцещук.

До проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" увійшли такі об'єкти:

1. Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода"

2. Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

3. Замок XVІІ ст. у с. Старе Село

4. Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни

5. Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди

6. Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь

7. Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків

8. Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе

9. Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль

10. Костел 1758 р. у с. Годовиця

11. Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно

12. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь

13. Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець

14. Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків

15. Дерев'яна церква св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї

16. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.