У Великих Сорочинцях демонтували пам'ятник більшовику

Пам’ятник більшовику Андрію Чумаку у селі Великі Сорочинці на Полтавщині демонтували і передали до «Парку радянського періоду» у Путивлі

На вимогу Українського інституту національної пам'яті таке рішення ухвалено на сесії ради Великосорочинської територіальної громади.

Напередодні об'єкт вилучили з відповідних державних реєстрів Міністерства культури та Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації.

 

Про це сповістив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Більшовик Андрєй Чумак — діяч Приморського комітету Російської Комуністичної партії (більшовиків) в Нікольську-Усурійську. Був близьким соратником і однодумцем Павла Постишева — ... одного з головних організаторів голодомору-геноциду 1932–1933 років", — розповів Олег Пустовгар.

"Важливо, що нарешті Великі Сорочинці очищено від комуністичного окупаційного мотлоху. Адже це козацьке село має славетну історію і його мешканцям є чим пишатися: вперше це поселення під назвою Краснопіль згадується в 20-х роках XVII століття на військовій топографічній мапі французького інженера Гійома Боплана; на початку XVII століття козаки тут спорудили православну святиню — Свято-Михайлівський монастир, який у 1783 році зруйнували за вказівкою російської імперіатриці Катерини II; це мала батьківщина Миколи Гоголя та Національного Сорочинського ярмарку. Окрасою громади є Свято-Преображенська церква, яку збудовано у стилі українського козацького бароко за кошти гетьмана Данила Апостола і яка стала усипальницею його роду", — резюмував співробітник УІНП.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.