Як Каролінги Париж від вікінгів рятували – нова знахідка у Польщі

Скарб зі 118 срібних монет віком близько 1200 років, знайдених на північному сході Польщі, цілком може бути частиною викупу, який Каролінгська імперія заплатила вікінгам, щоб ті забралися геть з їхньої столиці – Парижа.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 

Династію Каролінгів заснував король франків Карл Великий (він же Шарлемань), і у VIII- IX ст. вона займала територію сучасної Франції, Німеччини, Швейцарії та північної Італії.

Раніше у Польщі знайшли лише три таких монети Каролінгів з характерним латинським написом та зображенням розп'яття у центрі.

Археологи поки що не знають, чи ці монети спеціально заховали, чи загубили, оскільки в ті часи це була безлюдна глушина, і поблизу не знайшли жодних ознак давнього житла.

Тоді перше середньовічне польське королівство ще не було засноване, а населяли цей регіон слов'янські племена, які користувалися переважно срібними арабськими дирхамами, котрі їм платили купці-работоргівці з Багдадського халіфату.

Однак вчені не виключають, що гроші потрапили туди з торговельно-ремісничого центру Трусо поблизу балтійського узбережжя, де торгували бурштином, хутром та рабами. Саме там і знайшли попередні три каролінзькі монети.

Якщо це так, то не виключено, що гроші спочатку були частиною викупу, за допомогою якого король Каролінгів Карл II Лисий, онук Карла Великого та син імператора Людовика Благочестивого, хотів відкупитися від вікінгів, що погрожували захопити Париж.

Скандинавські "рейдери" часто нападали на Імперію Каролінгів, заходячи углиб їхньої території. Як свідчать літописи, які вели ченці, у 845 році флот вікінгів дійшов Сеною до Парижа і взяв в облогу місто, яке тоді лежало на острові посеред річки.

Карл Лисий тоді нібито заплатив загарбникам 7 тисяч ліврів – більш ніж 5 тонн срібла й золота – щоб врятувати місто від розграбування.

"Якщо виявиться, що більшу частину зі знайдених монет викарбували в Парижі – а деякі з них точно паризького виробництва, - то зовсім не виключено, що це справді частина викупу, - вважає археолог та експерт-нумізмат з Варшавського університету Матеуш Богуцький, - однак говорити про це з упевненістю ще зарано".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.