У Кам’янці влаштують середньовічний фестиваль «Таємниці форпосту»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 18-20 червня відбудеться середньовічний фестиваль «Таємниці форпосту».

Про це організатори фестивалю повідомляють у Фейсбуці.

 

"Запрошуємо усіх поринути у світ таємниць старого міста і стати почесним гостем Брами Руської. Адже тільки в ці дні ви можете відчути себе справжніми мандрівниками у часі.

До вашої уваги неймовірна середньовічна програма з лицарськими боями, старовинними танцями, цікавими іграми та забавами, смачною їжею, приготованою на вогні за старовинними рецептами", – йдеться у повідомленні.

Фестиваль відкриють у п'ятницю, 18 червня. Цього дня заплановані бойове театралізоване дійство "Оборона міста", середньовічні ігри, музичний батл "Волинки світу", бойова програма, виступ гурту "Бурдони Чєрна", фаєршоу, "Музична ватра" та пісні біля багаття.

У суботу, 19 червня, відбудуться майстер-класи з ремесел та автентичного співу, кінне середньовічне шоу, лучний турнір, конкурс історичного костюму, бойова програма, виступ гуртів "The ChuGuysters" та "Медовий полин", бойове театралізоване дійство, вогняне шоу.

У неділю, 20 червня, триватимуть майстер-класи з ремесел та автентичного співу, а також заплановані виступ гурту "Толока", купальський вогонь, пісні, хороводи, старовинні обряди.

Зазначається, що у всі дні фестивалю постійно працюватимуть стрілецький тир, середньовічний ярмарок, фудзона, а також передбачені ігрові квести для дітей, відвідування музею, наметове містечко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.