АНОНС: Онлайн-презентація «Архіви Арользена. Можливості пошуку»

УІНП запрошує взяти участь у презентації Архівів Арользена – Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань з найбільшим у світі архівом стосовно жертв націонал-соціалістичного режиму та осіб, які пережили нацистські переслідування.

Про це йдеться на сторінці події у Фейсбук.

 

Назва Архівів Арользена походить від німецького міста Бад-Арользен, розташованого в землі Гессен, куди у перші повоєнні роки Міжнародною службою розшуку (International Tracing Service) спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який координував її роботу, звозили документи нацистських державних організацій, місць ув'язнення та примусової праці, особисті документи постраждалих та переміщених осіб.

З'ясування доль і пошук тих, хто пропав безвісти в часи війни, було головним завданням Міжнародної служби розшуку упродовж багатьох десятиліть.

З 2013 року ЮНЕСКО внесла документи-оригінали і Центральну поіменну картотеку архіву МСР в реєстр всесвітнього документального спадку "Пам'ять світу".

Нині документальні свідчення на колишніх в'язнів гетто і концтаборів, примусових робітників і робітниць та мешканців "ді-пі"-таборів представлено на онлайн-платформі Архівів Арользена, загалом понад 30 млн документів. Кожен охочий тепер може особисто з'ясувати долю людей, які постраждали в часи націонал-соціалізму.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Архіви Арользена, Інститут історії України НАН України.


Спікери – співробітниці Архівів Арользена:

Ганна Легун, наукова співробітниця, архівістка,

Марія Ільків, співробітниця відділу розшуку.


За участі:

Гіори Цвіллінга, заступника начальника архівного відділу,

Анни Маєр-Осінскі, менеджерки міжнародної співпраці.


Модеруватиме презентацію Тетяна Пастушенко, Інститут історії України НАНУ.


Час: 25 червня 2021, п'ятниця, з 17.00 до 18.30


Місце: онлайн-трансляція на офіційному каналі УІНП на ютубі.


Програма:

17.00 – 17.30: Марія Ільків "Історія створення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань". Презентація проєктів: E-Guide, #EveryNameCounts, #StolenMemory (український фокус).

17.30 – 18.00: Ганна Легун "Структура фондів Архівів Арользена, можливості пошуку, презентація онлайн-архіву та можливості пошуку".

18.00 – 18.30: запитання та відповіді.


Українські співробітниці Архівів Арользена Марія Ільків та Ганна Легун будуть розповідати про історію виникнення та діяльність Міжнародного центру документації націонал-соціалістичних переслідувань, а також про потенційні можливості онлайн-архіву. І, звичайно, дадуть відповіді на ваші запитання.

Онлайн-трансляція буде доступна для всіх охочих.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.