«Довженко-Центр» сформував рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів

Національний центр Олександра Довженка презентував свій рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів.

Відповідний рейтинг розмістили на сайті центру.

 

Рейтинг формувався на основі опитування 70 кінокритиків. Кожен з них формував свій перелік із 10 найкращих фільмів, а потім під час підрахунку загальних результатів враховувалася кількість згадувань фільму та його місце в особистих рейтингах кожного кінокритика.

"Це спроба нарешті сформувати канон того, чим є і чим було українське кіно протягом понад ста років свого існування. Фактично це список стрічок, рекомендованих до перегляду всім, хто цікавиться українським кінематографом", — зазначив керівник кіноархіву "Довженко-Центру", співкоординатор проєкту Олександр Телюк.

Перше місце посіла стрічка режисера Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", яка була знята у 1964 році. Також у трійку найкращих увійшли "Земля" Олександра Довженка (1930 рік) та "Людина з кіноапаратом" Дзиґи Вертова (1930 рік).


Загалом перелік 10 найкращих має такий вигляд:


"Тіні забутих предків" (1964), Сергій Параджанов;

"Земля" (1930), Олександр Довженко;

"Людина з кіноапаратом" (1930), Дзиґа Вертов;

"Племʼя" (2014), Мирослав Слабошпицький;

"Камінний хрест" (1968), Леонід Осика;

"Астенічний синдром" (1989), Кіра Муратова;

"Польоти уві сні та наяву" (1982), Роман Балаян;

"Білий птах з чорною ознакою" (1970), Юрій Іллєнко;

"Довгі проводи" (1971), Кіра Муратова;

"Вавилон ХХ" (1979), Іван Миколайчук.


Найдавнішим фільмом, який увійшов у топ-100, стала стрічка "Ордер на арешт" (58 місце) Георгія Тасіна, яку відзняли в 1926 році. А найсучаснішим — фільм "Земля блакитна ніби апельсин" (34 місце) Ірини Цілик, який презентували в 2020 році.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.