«Довженко-Центр» сформував рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів

Національний центр Олександра Довженка презентував свій рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів.

Відповідний рейтинг розмістили на сайті центру.

 

Рейтинг формувався на основі опитування 70 кінокритиків. Кожен з них формував свій перелік із 10 найкращих фільмів, а потім під час підрахунку загальних результатів враховувалася кількість згадувань фільму та його місце в особистих рейтингах кожного кінокритика.

"Це спроба нарешті сформувати канон того, чим є і чим було українське кіно протягом понад ста років свого існування. Фактично це список стрічок, рекомендованих до перегляду всім, хто цікавиться українським кінематографом", — зазначив керівник кіноархіву "Довженко-Центру", співкоординатор проєкту Олександр Телюк.

Перше місце посіла стрічка режисера Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", яка була знята у 1964 році. Також у трійку найкращих увійшли "Земля" Олександра Довженка (1930 рік) та "Людина з кіноапаратом" Дзиґи Вертова (1930 рік).


Загалом перелік 10 найкращих має такий вигляд:


"Тіні забутих предків" (1964), Сергій Параджанов;

"Земля" (1930), Олександр Довженко;

"Людина з кіноапаратом" (1930), Дзиґа Вертов;

"Племʼя" (2014), Мирослав Слабошпицький;

"Камінний хрест" (1968), Леонід Осика;

"Астенічний синдром" (1989), Кіра Муратова;

"Польоти уві сні та наяву" (1982), Роман Балаян;

"Білий птах з чорною ознакою" (1970), Юрій Іллєнко;

"Довгі проводи" (1971), Кіра Муратова;

"Вавилон ХХ" (1979), Іван Миколайчук.


Найдавнішим фільмом, який увійшов у топ-100, стала стрічка "Ордер на арешт" (58 місце) Георгія Тасіна, яку відзняли в 1926 році. А найсучаснішим — фільм "Земля блакитна ніби апельсин" (34 місце) Ірини Цілик, який презентували в 2020 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.