Державна архівна служба отримала цифрові копії документів з Туреччини

Отримані копії документів охоплюють період історії українсько-турецьких відносин, починаючи з XV століття і до 1990-х років та налічують 6767 копій

Державна архівна служба України за сприяння Міністерства закордонних справ України та Посольства України в Турецькій Республіці отримала від турецької сторони цифрові копії документів з української тематики, виявлених та виготовлених відповідно до положень Протоколу про співробітництво між Державною архівною службою України та Дирекцією державних архівів при Президенті Турецької Республіки.

 

Отримані копії документів охоплюють період історії українсько-турецьких відносин, починаючи з 15 століття і до 1990-х років та налічують 6767 копій.

Цифрові копії передано до Центрального державного електронного архіву України для їх оприлюднення на офіційному вебпорталі Державної архівної служби України та вебсайті ЦДЕА України.

Отримані документи складено турецькою та іншими мовами, Державна архівна служба України залучить до перекладу їх заголовків та вивчення їх змісту науковців, які досліджують історію України в турецьких архівах.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.