На Полтавщині демонтували пам'ятник Карлу Марксу

У селі Радочини Омельницької територіальної громади Кременчуцького району демонтували пам’ятник Карлу Марксу і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

Пам'ятник виготовлено з мармурової крихти, а заввишки він понад п'ять метрів. Бюрократична тяганина, пов'язана з виконанням декомунізаційного закону тривала півтора року. У відповідях співробітникам УІНП та активістам громадського проєкту "Декомунізація. Україна" від тодішньої голови Омельницької громади Олександри Шереметьєвої говорилося про коронавірусні обмеження та брак коштів у бюджеті на демонтаж.

 

У ЗМІ ж оприлюднювалася така позиція Шереметьєвої: "Пам'ятник нікому абсолютно не заважає. Він мені не холодить, не гріє. Стоїть — і хай стоїть".

"Вчення "марксизму" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи. Активна меморіалізація одного із засновників комуністичної ідеології Карла Маркса (зокрема, шляхом масового перейменування вулиць та встановлення пам'ятників) була важливою складовою пропаганди ЦК КПРС комуністичного тоталітарного режиму. Тож, цей пам'ятник підпадав під дію декомунізаційного Закону", — розповів регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

За його словами, проблему почали вирішувати вже після обрання Омельницьким сільським головою Андрія Пирога. Саме він подбав про кран та демонтажні роботи. Пустовгар висловив йому, а також заступниці голови Полтавської облдержадміністрації Катерині Рижеченко подяку за всебічне виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Як повідомили у Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП, кошти на спецтранспорт і пальне виділив Путивльський державний історико-культурний заповідник (директор Сергій Тупик).







Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.