Голова Укрдержархіву анонсував онлайн–доступ до архівної кіноспадщини України

У форматі відеозвернення Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов поділився планами щодо забезпечення найближчим часом онлайн – доступ до архівної аудіовізуальної спадщини України.

Цей проєкт буде покликаний виправити недоліки роботи архівістів: "Мене жахає, що за 30 років незалежності покоління сучасних архівістів не спромоглися до сьогодні забезпечити вільний доступ до українського кіно та українського звуку. Ми виправимо цю ситуацію в найближчі місяці" – зазначив Анатолій Хромов у відеозверненні.

 

У відео представлено уривок із хронікального "Кіножурналу" (1930 р.) виробництва ВУФКУ із колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С.Пшеничного та фрагмент з оркестрової сюїти Георгія Свиридова "Час вперед!". Відеофрагмент, взятий із твору, віднесеного до суспільного надбання відповідно до статті 30 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Введення в широкий доступ аудіовізуальної спадщини урізноманітнить форми наукових досліджень, освітніх програм та культурних надбань.

Відео на Youtube-каналі

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.