Поховання українського архітектора Льва Левинського у Цєшині - під загрозою

Лев Левинський – архітектор, співавтор проєкту будинку товариства "Дністер" та багатьох інших знакових об'єктів у Львові, автор багатьох церков у Східній Галичині.

Про це повідомляє Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА.

Щоб зберегти поховання українського архітектора Лева Левинського, потрібно зібрати 9 тисяч гривень.

Тисячу двісті злотих, а це - близько 9 тисяч гривень, коштує двадцятирічний термін "оренди" місця на комунальному цвинтарі польського містечка Цешин (Cieszyn), де похований український архітектор, автор десятків церков по всій Галичині - Лев Левинський.

 

Ці кошти за "оренду" необхідно сплатити найближчим часом, інакше могила може бути зруйнована, а місце віддане під поховання іншої особи. Зважаючи на те, що прямих нащадків Лева Левинського у Польщі немає, обов'язок опіки над могилою лягає на українську архітектурну спільноту.

Могилу українського зодчого, котрий помер 22 лютого 1963 року у віці 87 років, торік знайшов львівський архітектор Іван Щурко. Розташована вона на цвинтарі польського містечка Цєшин (Cieszyn) у Сілезії, вул. Katowicka 43-400, 3 сектор, 12 ряд, могила №19.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.