У Краматорську відкриють скульптурну композицію, присвячену Стусу. ФОТО

У Краматорську 14 липня на перехресті вулиць Стуса і Дружби відкриється скульптурна композиція, присвячена поету, дисиденту, правозахиснику Василю Стусу.

Про це Укрінформу повідомила громадська діячка та волонтерка Анжеліка Рудницька.

 

"Краматорськ від початку російської агресії поступово перетворюється на український культурний центр і об'єднує всіх, для кого патріотизм – це не порожнє слово, а позиція", - сказала вона.

 

Ідея повернути на Донеччину Стуса з'явилася два роки тому, ескіз пам'ятника поетові зробив заслужений художник України В'ячеслав Гутиря.

"Для мене Василь Стус – символ українського Донбасу", - сказав художник.

Меценат Ірина Сергієнко зауважила: "Ми щасливі втілювати у життя глибокі і важливі ідеї нашого земляка і чудового митця В'ячеслава Гутирі. Ми постійно змінюємо обличчя нашого міста, наповнюємо його українськими сенсами".

Окрім пам'ятника у Краматорську з'явиться і дошка з портретом поета на школі номер 8, яка носить ім'я Василя Стуса.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.