Спецпроект

Національний музей Голодомору-геноциду добудують до листопада 2023 року – Зеленський

Другу чергу Національного музею Голодомору-геноциду добудують у повному обсязі до 90-х роковин трагедії 1932–1933 років.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський 13 липня в рамках форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє Радіо Свобода.

 

"Час віддаляє нас все далі і далі від тих трагічних часів. І дійсно майже не залишилось в живих свідків, які пережили Голодомор. І сьогодні ми відповідальні за збереження і передання цієї пам'яті нашим усім сучасним і наступним поколінням за донесення правдивої інформації саме про Голодомор.

Чи можемо ми як нація вважати, що цей обов'язок ми виконуємо до кінця, якщо довгі роки в країні ніяк не добудується музей "Меморіал жертв Голодомору", – сказав президент.

Він зазначив, що тримає це питання під особистим контролем, адже закінчити таку важливу історичну роботу надзвичайно важливо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.