Історик-боксер Кароль Навроцький очолив польський Інститут національної пам'яті

Сенат Польської Республіки висловив згоду на призначення доктора Кароля Навроцького головою Інституту національної пам’яті

Про це повідомляє сайт польського Інституту національної пам'яті.

 

У п'ятницю Сенат Польщі підтримав призначення Кароля Навроцького на посаду голови ІПН Польщі.

Кароль Навроцький - боксер-любитель та історик, а також, як він представився під час конкурсного прослуховування, фахівець з управління людськими ресурсами. У 2013 році захистив дисертацію в Інституті історії Гданьського університету. З січня 2009 року він був співробітником Інституту національної пам'яті, а в 2014-2017 роках - керівником філії державної освіти Інституту національної пам'яті в Гданську. З квітня 2017 року - директор Музею Другої світової війни в Гданську.

Автор та редактор семи книжок та кількох десятків статей зі сторії Польщі.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.