Історик-боксер Кароль Навроцький очолив польський Інститут національної пам'яті

Сенат Польської Республіки висловив згоду на призначення доктора Кароля Навроцького головою Інституту національної пам’яті

Про це повідомляє сайт польського Інституту національної пам'яті.

 

У п'ятницю Сенат Польщі підтримав призначення Кароля Навроцького на посаду голови ІПН Польщі.

Кароль Навроцький - боксер-любитель та історик, а також, як він представився під час конкурсного прослуховування, фахівець з управління людськими ресурсами. У 2013 році захистив дисертацію в Інституті історії Гданьського університету. З січня 2009 року він був співробітником Інституту національної пам'яті, а в 2014-2017 роках - керівником філії державної освіти Інституту національної пам'яті в Гданську. З квітня 2017 року - директор Музею Другої світової війни в Гданську.

Автор та редактор семи книжок та кількох десятків статей зі сторії Польщі.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.