ЮНЕСКО може забрати у Стоунхенджу статус памʼятки світової спадщини

Орган з питань спадщини ООН попередив Велику Британію, що Стоунхендж помістять у список культурних цінностей, що перебувають під загрозою, якщо за кілька сотень метрів від нього збудують трикілометровий дорожній тунель.

Про це повідомляє The Guardian.

 

ЮНЕСКО пояснила міністрам, що після зарахування до списку обʼєктів, що перебувають під загрозою, автоматично втрачається статус всесвітньої спадщини.

Очікується, що Стоунхендж позбудеться свого статусу, якщо біля нього побудують тунель. Міністр транспорту Грант Шаппс дав зелене світло цій схемі у листопаді, попри попередження ЮНЕСКО про те, що це "несприятливо вплине" на історичну цінність району.

Він пояснював, що тунель позбавить від заторів, а ділянка, що проходить повз Стоунхендж, сховається під землею, і автомобілі не будуть муляти очі відвідувачам памʼятника.

Кріс Блендфорд, президент Всесвітньої спадщини Британії, поскаржився на "низький рівень обізнаності на урядовому рівні" про важливість обʼєктів ЮНЕСКО у країні. Він сказав, що багато з них критично недофінансовані, і що у міністрів немає бажання максимально використовувати пропозиції щодо обʼєктів всесвітньої спадщини.

ЮНЕСКО також зверне "більш серйозну увагу" на ще 31 обʼєкт у Британії, включно з Вестмінстерським палацом і Королівськими ботанічними садами в Кʼю.

Органи культури попереджають, що Велика Британія підриває свою глобальну репутацію у галузі збереження своїх "неперевершених" історичних цінностей. Очікується, що Стоунхендж стане наступним у черзі на втрату свого статусу всесвітньої спадщини після Ліверпулю.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.