На Львівщині запрацює віртуальний музей «Древній Звенигород»

У селі Звенигород, що за 20 км від Львова, 6-8 серпня відкривають туристичний сезон та презентують віртуальний музей, завдяки якому можна перенестися в одну з перших княжих столиць українського Прикарпаття часів середньовіччя.

Про це повідомляє історико-культурний парк "Древній Звенигород"

 

"Вже 6-8 серпня чекаємо усіх на великому відкритті нового історико-культурного заповідника "Древній Звенигород". У програмі: авторські екскурсії від дослідників літописного Звенигорода, захопливі дитячі квести, вечірнє театралізоване дійство, ранкова йога, майстер-класи, концертна програма", – йдеться у повідомлені.

Організатори інформують, що завдяки сучасним технологіям можна не лише уявляти, який вигляд мало місто тисячоліття тому, але й побачити його.

Вдягнувши VR-окуляри, відвідувачі зможуть оглянути 12 місць Звенигорода першої половини XII ст. Чотири з них – інтер'єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста.

Також в історико-культурному парку "Древній Звенигород", оновили музей середньовічного міста. Його унікальна експозиція – це сотні артефактів княжих часів. Серед них – найдавніша, знайдена археологами в Україні, гусля, речі побуту, прикраси.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.