В Одесі забудовник почав зносити історичну «Друкарню Фесенка»

Фірма-забудовник «Одеса-Сіті» розгорнула 3 серпня роботи з демонтажу старовинної будівлі друкарні Фесенка на вулиці Ришельєвській, яка в роки УНР випускала першу українську валюту

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Зранку 3 серпня будівельники завели за паркан, яким раніше обнесли історичну будівлю, автокран та іншу техніку і розпочали демонтаж конструкцій покрівлі.

У березні 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики направило компаніям "Одеса-Сіті" та "Мартен Груп" припис про заборону проведення будівельних робіт на місці старовинної друкарні Фесенка по вулиці Ришельєвській в Одесі, доки не отримає відповідних дозволів. Пізніше міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко звернувся до глави МВС з проханням забезпечити охорону згаданих об'єктів силами поліції.

Протягом квітня-липня громадські діячі та представники ГО "Автомайдан", одесити провели низку масових акцій протесту проти знесення будівель друкарні Юхима Фесенка і театру "Рішельє" на вулиці Рішельєвська, 47 і 49.

Однак у травні Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов будівельної компанії "Одеса-Сіті" з вимогою зупинити дію припису МКІП.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.