АНОНС: Вишукані пам’ятки скіфської доби покажуть в Національному музеї історії України

Національний музей історії України – МІСТ на виставці «Скіфське золото» представляє унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Історія скіфів, які мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до Р.Х., є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю відзначаються їхні золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси.

У декорі цих пам'яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів.

Світове значення має колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей України. Вишукані вироби, що неодноразово представляли Україну на міжнародних виставках та викликали захват закордонної публіки, експонуватимуться на виставці "Скіфське золото".

Це, зокрема, таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.

У дні святкування 30-тої річниці незалежності України Музей запрошує вас помилуватися шедеврами давнього мистецтва на виставці "Скіфське золото" в Національному музеї історії України.


Час: 17 серпня, вівторок, 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце:
м. Київ, вулиця Володимирська, 2


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 093 219 59 45 (Наталя).


Виставка буде доступною для загального огляду з 18 серпня і триватиме до 20 вересня

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України в межах заходів, приурочених до 30-тої річниці незалежності України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.