АНОНС: Вишукані пам’ятки скіфської доби покажуть в Національному музеї історії України

Національний музей історії України – МІСТ на виставці «Скіфське золото» представляє унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Історія скіфів, які мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до Р.Х., є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю відзначаються їхні золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси.

У декорі цих пам'яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів.

Світове значення має колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей України. Вишукані вироби, що неодноразово представляли Україну на міжнародних виставках та викликали захват закордонної публіки, експонуватимуться на виставці "Скіфське золото".

Це, зокрема, таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.

У дні святкування 30-тої річниці незалежності України Музей запрошує вас помилуватися шедеврами давнього мистецтва на виставці "Скіфське золото" в Національному музеї історії України.


Час: 17 серпня, вівторок, 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце:
м. Київ, вулиця Володимирська, 2


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 093 219 59 45 (Наталя).


Виставка буде доступною для загального огляду з 18 серпня і триватиме до 20 вересня

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України в межах заходів, приурочених до 30-тої річниці незалежності України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.