АНОНС: Вишукані пам’ятки скіфської доби покажуть в Національному музеї історії України

Національний музей історії України – МІСТ на виставці «Скіфське золото» представляє унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Історія скіфів, які мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до Р.Х., є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю відзначаються їхні золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси.

У декорі цих пам'яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів.

Світове значення має колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей України. Вишукані вироби, що неодноразово представляли Україну на міжнародних виставках та викликали захват закордонної публіки, експонуватимуться на виставці "Скіфське золото".

Це, зокрема, таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.

У дні святкування 30-тої річниці незалежності України Музей запрошує вас помилуватися шедеврами давнього мистецтва на виставці "Скіфське золото" в Національному музеї історії України.


Час: 17 серпня, вівторок, 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце:
м. Київ, вулиця Володимирська, 2


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 093 219 59 45 (Наталя).


Виставка буде доступною для загального огляду з 18 серпня і триватиме до 20 вересня

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України в межах заходів, приурочених до 30-тої річниці незалежності України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.