У Кам’янці-Подільському пройде фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця»

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині 21-24 серпня проходитиме фестиваль історичної реконструкції «Остання столиця».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів голова Кам'янець-Подільського військово-історичного товариства, директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба.

 

"Ми проводимо цей фестиваль з 2011 року, невелику перерву робили у 2014-2015 роках та минулого року через карантин. Фестиваль тематично присвячений першим визвольним змаганням, тобто подіям, які відбувалися на території України в 1917-1920 роках.

Основними учасниками заходу будуть клуби історичної реконструкції фактично зі всієї України, які відтворюють цей період. Чекаємо більше сотні осіб. Цього року за військово-історичною складовою "Остання столиця" буде найбільшим в Україні заходом, присвяченим цій тематиці", - зазначив Заремба.

У програмі фестивалю передбачені концерти сучасної та автентичної музики початку ХХ століття, військово-історичний табір у форматі живого музею на території Старого замку, де можна побачити, як виглядав побут вояків XX ст., хода містом, відтворення бойових дій 1919 року армії УНР проти збройних сил півдня Росії. Окрім того, на заході покажуть тогочасну військову техніку.

Військово-історична складова фестивалю запланована на 21-22 серпня, а 23-24 серпня – відбуватимуться мистецькі події.

"Назва фестивалю з'явилася, як своєрідний мем у відповідь на амбіції Харкова щодо першої столиці. Ми у такому випадку були останньою столицею незалежної України того періоду, а саме з початку червня до листопада 1919.

Жодне місто України не було так довго столицею УНР і це був найбільш драматичний період, за визнанням тогочасного міністра внутрішніх справ Ісаака Мазепи, який він назвав "кам'янецька доба УНР", - додав Заремба.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.