У 1991 році Україна не отримала, а відновила незалежність – посол

Посол України в Угорщині Любов Непоп вважає за необхідне пам'ятати вікову історію боротьби України за незалежність, аби припинити спроби Росії ідентифікувати нашу країну лише як частину пострадянського простору.

Як передає Укрінформ, своїми думками Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Любов Непоп поділилася в інтерв'ю угорському виданню Budapest Times напередодні 30-річчя Дня Незалежності України.

 

За словами посла, на тлі спроб "деяких людей" представити Україну як молоду державу, а українську націю – як неіснуючу, яка відокремилась від "єдиної" російської нації, важливо пам'ятати, що в 1991 році Україна не отримала, а повернула незалежність.

"Українська держава, незважаючи на доволі коротку нещодавню історію, має глибоке історичне коріння, що йде в епоху Київської Русі й навіть глибше, пов'язуючи нас із трипільською культурою, яка була однією з найдавніших культур у світі й існувала на території сучасної України", - наголосила Непоп.

Свобода і незалежність не були подаровані українцям 1991 року, акцентувала посол. Українці боролися за це століттями.

Посол нагадала про створення Української Народної Республіки в 1917 році, Голодомор 1932-1933 років, про жертви Другої світової війни і боротьбу Української повстанської армії проти нацистського і радянського режимів.

"Важливо пам'ятати всі ці факти, щоб остаточно припинити практику, коли деякі люди все ще намагаються ідентифікувати Україну як частину міфічного пострадянського простору, не бажаючи визнавати, що членство нашої країни в Радянському Союзі не було нашим бажанням, і це був лише один епізод у нашій багатовіковій історії", - сказала вона, наголосивши, що такий "пострадянський" підхід лише підживлює бажання Москви обґрунтувати теорію своєї "сфери впливу".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.