На Тернопільщині замок ХІV століття отримає 14 мільйонів гривень на реставрацію

Одному з найстаріших замків Тернопільської області – Чортківському – виділяють 14 млн грн для реставраційних робіт у межах програми «Велика реставрація».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

 
фото: castles.com.ua

"Ми підписали договір зі спеціальною науково-виробничою будівельною реставрацією "Кам'янець" на ліквідацію аварійного стану Чортківського замку, побудованого ще на межі ХІV-XV століть. Проєктом передбачено влаштування консерваційного даху, який повинен вберегти фортифікаційні стіни від подальшого руйнування. Плануємо відтворити стіни з місцевого каменю-пісковику на основі збережених іконографічних матеріалів", – сказав Маціпура.

За його словами, кошти на рестраврацію замку в Чорткові виділили в рамках національної програми "Велика реставрація".

Проєкт відібрала експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики. Планується, що перший етап консерваційно-реставраційних робіт завершать вже до кінця цього року, аби вже наступного літа, коли відзначатиметься 500-річчя Чорткова, провести там низку святкових заходів із реконструкцією історичних подій, що стосуються твердині.

Чортківський замок тривалий час був резиденцією українських магнатських родів Гольських та Потоцьких, а тепер входить до Національного заповідника "Замки Тернопілля".

До складу заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, входять церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.