У Києві показали 3D-модель корони Данила Галицького. ВІДЕО

У Києві представили 3D-модель відновленого оригінального зображення корони, яка належала князю Волинсько-Галицької держави Данила Галицькому та його спадкоємцям.

Як зазначив на пресконференції кандидат історичних наук та науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров, нині це найточніша модель корони, яка є, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Перед вами зараз найбільш точне з усіх існуючих зображень корони Данила Галицького. Реконструкція її зображення спирається на безпосередні джерела, які не можна виправити", - сказав Алфьоров.

Він зазначив, що корона Данила Галицького є одним із невід'ємних атрибутів на рівні з прапором, гетьманськими та президентським клейнодами. "Корона по-різному була зображена. Єдине, до чого дійшли історики у ХІХ – на початку ХХ сторіччя, що можливо корона Данила Галицького була перероблена перемишльським єпископом на свою митру, бо дійсно ця митра дуже сильно нагадує корону.

Проте дослідження, які навколо цієї корони відбувалися, підтвердили, що сама корона – це виріб XVIII століття, вона не дорогоцінна. Метал – бронза з достатньо низькоякісною позолотою, що не відповідає статусу короля Данила", - розповів співробітник Інституту історії України, додавши, що каміння у короні було дорогоцінним.

Досі місце перебування корони Данила Галицького невідоме, проте залишились відомості про її розмір та приблизний вигляд.

"Перед тим як ми брались до розробки моделі, переглянули багато інших корон того часу, бо межа між достовірністю і фантазією дуже тонка, і потрібно, перш за все, добре розбиратись в мистецтві ХІІ-ХІІІ століття.

Ми взяли за основу корону Генріха Третього та "Малюнок короля, що тримає скіпетр", оскільки їхні способи прикрашання подібні до корони Галицького", - зазначив засновник "Студії архітектури та історії реконструкцій" Валерій Міщенко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.