На Хмельниччині відкрили меморіал воїнам УНР

У селі Великі Зозулинці Хмельницької області відкрили меморіал загиблим і страченим більшовиками воякам Української Народної Республіки

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

 

"У селі Великі Зозулинці Хмельницької області відбулось урочисте відкриття меморіалу на братській могилі 26 вояків 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії Української Народної Республіки, полеглих в бою та страчених російськими більшовиками після бою, 7 липня 1920 р.", - йдеться у повідомленні.

Збором коштів на меморіал та його зведенням займався благодійний фонд "Героїка".

У 1920 році у Великих Зозулинцях та навколишніх селах точилися бої між частинами Армії Української Народної Республіки та Червоної армії. 7 липня 1920 року до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР. Після відмови перейти до Червоної армії полонених бійців УНР стратили.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.