На Хмельниччині відкрили меморіал воїнам УНР

У селі Великі Зозулинці Хмельницької області відкрили меморіал загиблим і страченим більшовиками воякам Української Народної Республіки

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета.

 

"У селі Великі Зозулинці Хмельницької області відбулось урочисте відкриття меморіалу на братській могилі 26 вояків 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії Української Народної Республіки, полеглих в бою та страчених російськими більшовиками після бою, 7 липня 1920 р.", - йдеться у повідомленні.

Збором коштів на меморіал та його зведенням займався благодійний фонд "Героїка".

У 1920 році у Великих Зозулинцях та навколишніх селах точилися бої між частинами Армії Української Народної Республіки та Червоної армії. 7 липня 1920 року до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР. Після відмови перейти до Червоної армії полонених бійців УНР стратили.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.