У Києві відкрили барельєф Богдана Ступки

У Києві відкрили меморіальну дошку-барельєф на честь українського актора Богдана Ступки.

Про це повідомляють у КМДА.

 

Дошку встановили до 80-річчя від дня народження Ступки на вулиці Заньковецької, 3/1. Це будинок, у якому жив артист.


Богдан Ступка – український актор театру та кіно. Із 1999 до 2001 року був міністром культури та мистецтв України. З 2001 року очолював Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.

Ступка зіграв багатьох історичних постатей: Івана Брюховецького ("Чорна рада"), Івана Мазепу ("Молитва за гетьмана Мазепу"), Богдана Хмельницького ("Вогнем і мечем"), Остапа Вишню ("Із житія Остапа Вишні") тощо.

Помер 22 липня 2012 року від серцевого нападу. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.