У Києві відкрили барельєф Богдана Ступки

У Києві відкрили меморіальну дошку-барельєф на честь українського актора Богдана Ступки.

Про це повідомляють у КМДА.

 

Дошку встановили до 80-річчя від дня народження Ступки на вулиці Заньковецької, 3/1. Це будинок, у якому жив артист.


Богдан Ступка – український актор театру та кіно. Із 1999 до 2001 року був міністром культури та мистецтв України. З 2001 року очолював Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.

Ступка зіграв багатьох історичних постатей: Івана Брюховецького ("Чорна рада"), Івана Мазепу ("Молитва за гетьмана Мазепу"), Богдана Хмельницького ("Вогнем і мечем"), Остапа Вишню ("Із житія Остапа Вишні") тощо.

Помер 22 липня 2012 року від серцевого нападу. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.