Нинішній варіант великого Державного герба не набере 300 голосів у Раді – Разумков

Голова Верховної Ради вважає, що запропонований президентським законопроєктом №5712 варіант великого Державного Герба у другому читанні не матиме підтримки 300 депутатів.

Про це Дмитро Разумков сказав в ефірі програми "Подробиці тижня" на телеканалі "Інтер", передає кореспондент Укрінформу.

 

"Під час позачергової сесії 24 серпня, ініційованої Президентом до Дня Незалежності, була можливість прийняти його (законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України") лише в першому читанні, бо в багатьох колег є зауваження до цього макета.

Я думаю, що дискусія щодо нього триватиме… Станом на сьогодні я не бачу 300 голосів, об'єктивно, це показав зал Верховної Ради. Будемо дивитися, яким буде кінцевий макет", - зазначив Разумков.

Він припустив, що народні депутати подаватимуть свої правки до макета великого Держгерба. І водночас зауважив, що до кожної правки потрібні пропозиція, опис, а також висновки геральдистів. "Це буде серйозна дискусія", - переконаний Голова ВР.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.