Голова Держархівслужби викупив на аукціоні чергові архівні документи

Голова ДАСУ Анатолій Хромов вже не вперше рятує архівні документи купуючи їх на інтернет-аукціонах та передаючи до архіву.

"Нові врятовані справи для державних архівів!" - написав А. Хромов на своїй сторінці у Фейсбук.

 

"Друзі, продовжую улюблену вами рубрику про викуп мною архівних документів для поповнення фондів!

Знову передаю на зберігання до Державного архіву Одеської області ще 30 документів за 1936 рік, які сформовані у дві справи.

Це останні справи, віднайдені мною на інтернет-майданчиках стосовно Одеського заводу "Кінап", вони логічно та хронологічно продовжують передані раніше та поповнять Національний архівний фонд України!

Документи містять сотні прізвищ співробітників та безперечно стануть у нагоді всім, хто шукає своїх предків серед одеситів" - йдеться у повідомленні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.